Методичні рекомендації з організації і проведення уроків мови і читання Методичні рекомендації до проведення уроків читання й письма у першому класі

Методика проведення звуко-буквеного аналізу слів, робота з розрізною азбукою, пояснення з’єднань букв у складах і словах. Зміст роботи для засвоєння елементарних фонетичних і граматичних понять. Вправи для розвитку фонематичного слуху дітей. Застосування знань на основі творчої роботи над текстом.

Ігрові прийоми та інші комунікативно-спрямовані ігрові вправи виявляються незамінним засобом подолання суперечності, яке виникає на другому етапі формування граматичної навички. З одного боку, не можна не погодитися з Г.В. Сахарової в тому, що «без певної кількості формальних вправ, спрямованих на запам’ятовування форми і її стеріотіпізацію, неможливо обійтися при формуванні граматичного досвіду» . З іншого боку, саме у разі раннього навчання іноземних мов виконання дітьми «певної кількості» формальних вправ виявляється досить проблематичним.

Для таких занять потрібно підбирати картини, які мають чітко виражену сюжетну ситуацію. Увага дітей повинна бути спрямована на виконання творчого завдання, на оволодіння поняттям „придумати розповідь”. Логопед проводить бесіду за змістом картини, ставить проблемні запитання, які стимулюють уяву дітей, наприклад, „Як ви гадаєте, що було до того, як…? Після бесіди логопед ставить перед дітьми завдання „Придумайте, що трапилося…

Важливим прийомом роботи є придумування назви до картини. Після того, як діти уважно розглянули картину, проаналізували разом із логопедом її зміст за запитаннями, їм пропонують придумати назву до картини і відповідно до неї скласти розповідь. Зі старшими дітьми можливо розпочинати бесіду за змістом картини з аналізу її первинної чи пошуку більш вдалої, більш точної назви.

Проблемні завдання та дидактичні ігри у вивченні фразеологічних ресурсів української мови

Необхідно поступово скорочувати час перегляду кожного кадру, швидко переключаться на наступний. Перед початком гри учні повинні визначити ланцюг взаємопов’язаних по темі або сюжету подій, а потім називати їх від першого до останнього, яке знову передує першому. Кожен раз таке прокручування прискорюється, що компресуючі навик граматичного оформлення повідомлень і робить його все більш автоматизованим. Для відпрацювання питального речення пропонується висловити сумнів, перепитати, а потім ставиться комунікативна завдання «Пояснити своєї пальчикової ляльці, хто тут зображений, як кого звати, хто звідки».

Поєднавши всі цифри, учень повинен назвати, кого він намалював. Б) вчитель називає імена іменники в однині, кидає м’яч учневі, який негайно повинен назвати іменник у множині. Використовуючи серію малюнків, зробіть якомога більше зауважень від імені будівельника парку відвідувачам, які здійснюють неправильні вчинки. Скажіть, використовуючи малюнок і вживаючи дієслово у відповідній тимчасової формі, що тільки що робив кожен з персонажів. Створенню психологічної здатності дітей до мовного спілкування.

Потім слідує серія вправ на ідентифікацію та пояснення нового граматичного явища на актуалізацію його форм . На завершення бесіди за змістом картини діти прослуховують зразок розповіді логопеда за усією картиною або за окремими її епізодами чи персонажами. Він повинен бути коротким, із чіткою композицією, без зайвих описів. Використовують короткі чіткі речення зі знайомим дітям словником.

Моторна алалія неоднорідна за своїми механізмами, проявами та ступеням вираженості. Для дітей з алалією типові не тільки появлення мови з запізненням, але й патологічний хід її розвитку, в формування словника дитини. Тому дуже важливо проводити спеціальну корекційну роботу по збагаченню, активізації та уточненню словника дитини, що страждає на моторну форму алалії. Вона займає значний час, потребує наполегливої праці, ефективність якої залежить від зацікавленості дитини.

Відгуки та пропозиції Скасувати відповідь

Експериментальна перевірка впливу дидактичних ігор та ігрових прийомів на збагачення, уточнення та активізацію словника у дітей, що страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією. З цього можна зробити висновок про те, що введення нового матеріалу, його первинне закріплення повинне падати на початок уроку, а ігри, інсценування та ін – на заключну частину . В даний час, у зв’язку із затвердженням провідної позиції граматики у формуванні комунікативної компетенції, проблема формування граматичних навичок є однією з найбільш актуальних. Граматичний навик за своєю природою неоднорідний і таким чином вимагає до себе комплексного підходу, що зачіпає всі основні його боку .

Останню в дошкільному віці може забезпечити використання ігор та ігрових прийомів. Відомо, що люди наділені зорової, слухової і моторної пам’яттю в різному ступені і різному співвідношенні. Психологічні дослідження показують, що у молодшому шкільному віці спостерігається більш часте збіг рівня розвитку різних видів і сторін пам’яті в одних і тих же дітей.

У підготовці до заняття логопед повинен визначити мовний матеріал, з яким буде працювати, – предметну та дієслівну лексику, мовленнєві вирази, граматичні форми різних частин мови. Пропонуєте дитині картинки із зображенням домашніх чи диких тварин та їх дитинчат (собака й цуценя, корова й телятко, https://www.0412.ua/list/430612 кішка й кошеня, тощо). Промовляєте кожне “му”, “гав” і т. То низько (голосом дорослих тварин), то високо (голосом дитинчат тварин). Завдання дитини полягає в тому, щоб, орієнтуючись на характер звуків та висоту голосу, показувати картинки із зображенням дорослих тварин чи їх дитинчат.

Необхідно «розселити» на балкончиках особисті займенники, присвійні займенники, особисті закінчення дієслів, модальні дієслова. Спільною рисою дітей даного віку є їх імпульсивність і непосидючість. Діти ніяк не стримують себе, не вміють керувати своєю поведінкою, швидко втомлюються. Під граматичним навиком ми розуміємо автоматизоване використання граматичних засобів у мові . Граматичний звичка – це здатність автоматизовано витягувати з довготривалої пам’яті граматичні засоби мови. З іншого боку, граматика – це теорія даної мови, розділ мовознавства, узагальнення наших знань про ладі мови .